Анекдот
irenetrix
1998 рік. Щойно відбуяла криза. В купе їдуть росіянин та естонець. Росіянин відкриває дорогий шкіряний портфель і дістає звідти шматок вареної ковбаси, хліб, два варених яйця, цибулину і пляшку дешевої горілки. Естонець відкриває свій скромний портфель і виставляє коньяк п'ять зірочок, сиров'ялену ковбасу, хороший сир і кетчуп Хайнс.
Росіянин вирячивши очі: "Звідки така розкіш?!"
Естонець: "Еммммм, а ви не пробували відділитися від Росії?"

(no subject)
irenetrix
Я вже так звикла за тиждень слухати якісь політичні дебати, що пройшлася містом з Радбезом ООН в навушниках. Такого трешака, як сьогодні, я там ще не чула. Головоонкцап допиздівся, що британці сфальсифікували хімічну атаку в Сирії, і він з вірними союзниками з африканських країн, тексти яким явно на раше писали, превентивно звинувачували США з союзниками у майбутніх бомбежках В̶о̶р̶о̶н̶е̶ж̶а̶ Сирії (схоже, що вони на них дуже розраховували, і дуже розчаровані, що їх досі нема).
 
Спіч головоонкцапа мені живо нагадав совєцьку пропаганду про ужоси загниваючого Заходу мого дитинства.
 
Розп'ятий хлопчик нервово курив у порівнянні з страшилками, які вони там несли. В Сирії мир і комунізм, а злочинний Захід хоч і має ці кадри, але скриває їх от общественності. На згадке когось з африканських послів про масонів в мене впав якоби 4ж від Київстар. Точно змова. Я повернулася в реальність.
 
В магазині українське радіо грало невмирущих "Наркоманів на городі" братів Гадюкіних, а продавчині з охоронцем обговорювали що стільки жерти (на Пасху) ніззя, і пора вже на городи, щоб схуднути.

(с) Наталія Зубар via Facebook


...
irenetrix
- Я вважаю "Записки українського самашедшого" твором, який мав з'явитися.

- Ага, але в 1993, а не в 2010.

- Ну, в людей бувають проблеми з дедлайнами...

@ojos_sin_fondo





"Поетам всіх віків була потрібна муза

А жінці хто потрібен, коли вона поет?"

писала ліна василівна

вочевидь

не вірячи ані в жіночу дружбу

ані в лесбійський секс

@Olli_Perekhrest

Свобода від страху
irenetrix
Чому українці виходять назустріч страхові? Щоби отримати свободу від страху.
Я зробила наукове відкриття. В мене вийшло, що люди виходили на різні Майдани з 1990 до 2014, щоби разом кинути виклик страху. Щоби побороти страхи, успадковані від тоталітарного минулого. Велика і нудна наукова публікація вийде англійською за кордоном, а українську версію я робитиму тільки після peer reviews.
Але я вже презентувала це дослідження пару разів українською, і отримала одне питання, на яке і хочу спробувати дати відповідь. Мене спитали, а чому одні люди виходять назустріч небезпеці, хоча їм і страшно, а інші – ховаються, друге ж більш природньо?
В мене є дуже примітивне пояснення. Я пригадала головні символи України. «Душу й тіло ми положим за нашу Свободу»… «бо плач не дав Свободи ще нікому, а хто борець – той здобуває світ». 500 гривень, Сковорода – філософія свободи, 200 гривень, Леся – поезія надії в безнадійних умовах, 100 і 20 гривень – взагалі хрестоматія волі і свободи.
Причому навіть коли Гімн України і Гімн ОУН, який трохи в перелицьованому вигляді став Гімном модерного українського війська, були заборонені цензурою, в школі всі діти вивчали в загальнообов’язковому курсі усі головні твори про свободу і волю від обличь 200, 100 і 20 гривневих купюр, а також якісь вибрані цитати з 500 гривневої. І всі ті цитати дуже просто складалися в голові в абсолютну цінність свободи, в тому числі і цінність свободи від страху.
Це ЯКЩО ті вірші були прочитані, зрозумілі і прийняті. Це ЯКЩО діти не звільнялися від вивчення мови і літератури в адміністративний або фактичний спосіб.
Бо ота сама класична українська хрестоматія, навіть в часи тоталітаризму, складалася з поезії вільнодумства. Можна просто відкрити подумки в голові ті тексти і все це побачити.
Але не всі то в стані були прийняти як власні, абсолютні, ментальні цінності. Звідти і поділ на тих, хто не боїться йти під обстріл, і тих, хто боїться.
Це ЯКЩО ті вірші були прочитані, зрозумілі і прийняті. Це ЯКЩО діти не звільнялися від вивчення мови і літератури в адміністративний або фактичний спосіб.
Бо ота сама класична українська хрестоматія, навіть в часи тоталітаризму, складалася з поезії вільнодумства. Можна просто відкрити подумки в голові ті тексти і все це побачити.
Але не всі то в стані були прийняти як власні, абсолютні, ментальні цінності. Звідти і поділ на тих, хто не боїться йти під обстріл, і тих, хто боїться.

(с) Наталія Зубар

...
irenetrix
реве та стогне Дніпр широкий
сердитий вітер завива
долає брасом Дніпр уперта
сова


Автор: Тумми

Василь Симоненко про будильник
irenetrix
Ти знаєш, що ти будильник?
Ти знаєш про це, чи ні?
Звуки твої дибільні
Обриси божевільні
Цифри твої страшні!

Більше тебе не буде
Завтра о цій порі
В стінку тебе пожбурю
зовсім тебе поб'ю я
Так всі на тебе злі

Що тобі не вистачає?
Нащо всіх будиш ти?
Діти соплять тихенько
Дорослі хропуть смирненько
Котик ось, бачить сни

Навіщо ти, клятий, дзвониш?
Вже не вистачає зла
Мільйони встають зпозаранку
Коли ще нема світанку
Через одного козла

Alexander Vynnyk (с)

Анекдот
irenetrix
Зустрічає Чарльза Менсона на тому світі Шерон Тейт з кийком у руках, він злякано зіщулюються, а вона відмахується: проходь-проходь, я Поланскі чекаю.



- Вона там їх обох чекає.

- Ну, їй вже недовго чекати залишилося.

Петрарка про Інтернет
irenetrix

Лаура спить. Он-лайн її нема.

Зелений вогник згас в її балачці,
І моє серце спорожніло, наче

Гаї, коли гуляє в них зима. 

Вона не пише вже мені сама,
Усе мовчить, така у неї вдача,
Вона мене не любить, я це бачу,
Хоча в моїх очах тепер - пітьма. 

До пекла в грудях я потроху звик,
Зроблю собі-но блог альтернативний –
Жіноча аватарка, дамський нік.
Всі думають, що я такий активний,
А це так виривається мій крик,
Мій стриманий в горлянці крик тваринний.

(с) Євгенія Чуприна

Література vs політика
irenetrix
"література має бути поза політикою"

Iryna Bondarenko: Добре, що Данте був не в курсі.

Tin-tina Antonina: Данте писав простацькою невиробленою мовою! А була ж добре розпрацьована і зрозуміла всім освіченим людям латина.

Інна Ковалишена: І ще й обісрав у творі своїх політичних опонентів замість говорити про загальнолюдські цінності без мови ненависті!

Tin-tina Antonina: Що там мова ненависті - він їх просто в пекло відправив :-)

Sanya Malash: *скромно висовує носа з-за рогу* мені, іноземній читачці, нема коли заглиблюватися, хто в "БК" є хто в історичному контексті. Але, оскільки його персонажі впізнаванні, наче сусіди з вулиці, то навіть після перекладу я можу його читати й знаходити там відображення наших місцевих. Так само, певно, буде й з українськими авторами, які, пишучи про своїх рідних діячів історії й сучасності, після перекладу будуть упізнаванними в інших країнах як свої.

Мемуар
irenetrix
У нас Дід Мороз роздав подарунки і запитав:
- А що треба сказати?
Діти відповіли:
- До побачення!)
(с) Кирило Галушко

Коли я була маленька, мені викликали Діда Мороза додому тільки один раз.
Я сховалася під столом і сказала, щоб він йшов геть зі своєю Снігуронькою, а подарунок лежить схований на шафі, я це знаю, і ніякого віршика не буде.

?

Log in

No account? Create an account