Мемуар
irenetrix
У нас Дід Мороз роздав подарунки і запитав:
- А що треба сказати?
Діти відповіли:
- До побачення!)
(с) Кирило Галушко

Коли я була маленька, мені викликали Діда Мороза додому тільки один раз.
Я сховалася під столом і сказала, щоб він йшов геть зі своєю Снігуронькою, а подарунок лежить схований на шафі, я це знаю, і ніякого віршика не буде.

(no subject)
irenetrix

Послухала лекцію якогось русака про передумови лютневої революції 1917 року. Дуже добре видно, чому вони, навіть типу просвіщьонні, не розуміють Майдану. Усе сталося "спонтанно", "нечаянно", протестували за все хороше проти всього поганого, потім ой, солдати учинили зраду, ой, ніхто не захистив імператора, ой, потопили адміралів в ополонках, ой, з революції вийшло гівно. А потім: ой, якийсь Лєнін, ой, якісь більшовики, ой, тупий п'яний бунт матросні і солдатні, ОЙ, ЖОПА УСЬОМУ СУЩОМУ У РАДІУСІ 2000 км. 

Підсумок: Все, за що беруться русаки, "спонтанно" перетворюється на лайно.

 

Взагалі, коли занурюєшся в цей "в мірі животних", русофобія зростає у геометричній прогресії.

 

 (с) Snowie‏ @HuSnizhne via Twitter


Балет у кіно
irenetrix
- Мало того, що я пішов з тобою до драматичного театру...
- Академічного.
- ... я пішов з тобою до академічного драматичного театру...
- Українського.
- Українського академічного драматичного театру...
- На українську класику.
- Так! Ще ти мене тягнеш на балет!
- У кіно.
- Ще ти мене тягнеш на балет у кіно!

:D
irenetrix
- Мене сьогодні прийняли за студентку.
- Хто?
- Хлоп, що підвозив.
- Він тебе просто склеїти хотів. Треба було казати, що заміжня та трести обручкою.

Ич, цікаво, а жінки у музеях також мене склеїти хочуть? 

В Одесі:
- Ви студентка?
- Ні.

У Києві:
- Ви студентка?
- Ні.
- Ви киянка?
- Ні.

Іншими словами, в Одесі я виглядаю, як студентка, в Києві - як студентка-киянка.

Ярослав Володимирович Мудрий
irenetrix
Укрпошта. Я на все відділення – одна відвідувачка. Тиша, спокій. Надписую конверт.
Касирка раптом відволікається від телефону, дивиться кудись високо мені за спину і питає: «Вам посилку? Ваше ім’я?»
Згори лунає баритоном (з паузами): Ярослав… Мудрий.
Я рефлекторно повертаюся. За мною стоїть хлопець років 25-ти і зростом метри під два. У нього на обличчі втома: «Так, я знаю, що в моїх батьків з фантазією того. І всі жарти про себе я вже чув. І не треба тупих дотепів та іронічних питань, як зватимуть моїх дітей. І взагалі…».
Він сумно дивиться на мене і закінчує відповідь касирці: … Володимирович.

Victoria Polinenko (c) via Facebook

А назве ж таки сина Ізяславом (c) :D

Одеський трамвай...
irenetrix
...як невичерпне джерело антропологічного матеріалу.

Їду собі, на Лузанівці (це пляж) входить група тьоть гарно за 50. Стають біля мене. Починають розмову, і раптом: - Ой, як можна жити в Одесі і не любити моря!? От як він так може!? І нормальний ніби чоловік. І молодий ще ж. Ну скільки йому там років!? 70 десь. Так, 70, мені 69, йому 70.

Я ледве на наступній зупинці не вивалилася у двері. Чорт, як я відстала від життя. Коли ця жіночка почала говорити, я подумала, що про свого онука або сина.

Стус
irenetrix
Куріють вигаслі багаття,
собаки виють до зірок,
а в річці місяць, мов латаття,
доріс до повні і розмок.
І в ртутній спеці фіолету
він невимовно довго чез,
лишившись тільки для прикмети,
як цятка сяєва небес.
Самотність аркою провисла
над райські кущі в пригри снів.
Шукай по них щасливі числа,
так, як раніше ти умів:
той день, як від земної тверді
найперше сонце відійшло,
і той, що мітить знаком смерті
ще нерозгадане число.
А ти іще посередині,
ще посередині твоє.
Отож, радій вечірній днині,
допоки в ребра серце б’є.

IX. 1967

(no subject)
irenetrix
Потягнула з твіттера, переклад мій, оригінал російською під катом.

Гімн Японії: 6 рядків, один з них складається з одного слова.
Гімн Чилі: 52 рядки без приспівів або повторів.
Єбати, гімн Франції: 84 рядки якогось суцільного джихаду: вбивай, розчленуй, топчи чужі прапори, ВІСІМДЕСЯТ ЧОТИРИ РЯДКИ, блядь.
Гімн Фінляндії коротко: у нас тут дуже хуйово, сіро і нудно, але нам і тут заїбись.
Гімн Туреччини перший в моєму списку, де відразу чітко позначений ворог – Європа.
Гімн Словаччини я взагалі не зрозумів, але він поки самий норм.
Гімн Португалії: від серця до сонця!
Гімн Польщі здався мені дивним: від Риму до Польщі будемо всіх пиздити, як Бонапарт, і як Чарнецький повернемося з шведського полону. ШО?
Гімн Норвегії мотивує схопити рогатий шолом і йти шматувати ворогів на славу Одіна, я навіть не жартую. (У гімні Норвегії реально є фраза "краще спалити рідне гніздо, ніж віддати ворогові"(c).
Гімн Нідерландів: я, Вільгельм ван Нассау, служу тільки королю Іспанії.
Гімн Монголії поки що єдиний, де говорять не про вбивства ворогів і сакральні жертви, а про прогрес заради людства. Несподівано.
У всіх гімнах славили рідні землі і дідів, в гімні Молдови славлять виключно рідну мову.
Гімн Мексики: війна війна війна наших беззбройних дітей вбивали війна війна війна воювати вбивати війна.
Гімн Македонії: свобода, боротьба, правда і перелік людей, яких я не знаю.
Литва: у нас велике минуле, але ми дивимося в майбутнє (вже дві країни в гімнах співають про прогрес, а не про війну).
Гімн Куби: у нас все ще совок.
КНДР: так, за нашим календарем зараз 106-й рік, але у нас 5000 років історії.
Гімн Китаю: тут зібрані всі стереотипи про китайців крім математичних умінь і маленьких членів.
Киргизія: ми дружні з усіма.
Італія друга країна з позначеним в гімні ворогом - тут хочуть пиздити Австрію.
Ісландія: тисяча років! вічність! тисяча років! один день!
Ірландія: смерть саксам і ані слова про бухло, але насправді дуже надихаючий гімн, тепер і мені хочеться вбивати англійців.
Іран: нам ліньки писати гімн, читайте Коран.
Зімбабве: O Бог, ми благаємо Могуту, щоб ти благословив нашу рідну землю; я загуглів, хто такий Могута - це село на Алтаї, 32 людини мешкає.
Данія: у нас гарна природа. Данія, коротше, це як Фінляндія, тільки навпаки.
В'єтнам: ми клянемося знімати шкіру з наших ворогів і пити їх кров (серйозно, так і написано), але цю частину гімну вирізали в 55-м.
Вдумливо прочитавши гімн Угорщини, людина автоматично дізнається всю її історію та географію, тому що там перераховано взагалі все.
Британія: я знав про "боже бережи королеву", але там буквально весь гімн одне й те ж саме.
Гімн Ватикану більший за Ватикан. В гімні співають оду понтифіку, але чомусь не Богу. Дивно.
Гімн Інтернаціоналу: війна - це мир, свобода - це рабство.
Гімн Болгарії: см. гімн Данії.
Гімн Бельгії пояснює, чому всякі там інстанції, суди та інші міжнародні штуки знаходяться саме у них. В гімні співається не про боротьбу, не про землі, не про війни, а багаторазово повторюється "Король. Закон. Свобода". В жодному гімні так не шанували закон.
Гімн Барбадосу дуже поетичний, красивий і навіть начебто прогресивний. Це різко контрастує з його наглухо відбитим гербом.
Гімн Афганістану: РЕЛІГІЯ СВІТУ! У нас туркмени, таджики, хазарійци, кизилбаші, пашаї і ще дохуя кого. АЛАХУ АКБАР!
Гімн Аргентини в 17 разів більше гімну Японії. Схоже, вони щось компенсують. Більше в ньому немає нічого цікавого.

Милаш @die_bitches_die

ДаліCollapse )

На морі
irenetrix
Лежу на пляжі. Чую: "Давай сламаем это пока никто не видит". Відкриваю одне око. Дві дівчинки, рочки три. Так я стала свідком або заколоту, або злочинної змови.

Виявилося, що одна з них була зі своїм старшим братом. Щось вони там гралися, а потім вона пропустила той момент, коли він пішов купатися. І така: "Ваня-Ванечка, любимый, ты где?". 

Вона не мацала
irenetrix
Дебела продавчиня - осудливо й на півбазару:
- Жіііііночко, ото ви вже помідори мої як помааааацали, то купляяяяйте вже!
Зморщена бабуська у рожевому капелюшку - у відповідь:
- Во-первых, я вам не жиночка, в во-вторых - я не мацала.
Продавчиня - руки в боки:
- Ну, що ви не жіночка, то вам знати краще, я ж бо свічку не тримала. Але помідори ви мої мацали!
- Нет, не мацала!
- А я кажу, мацали! Ще як мацали! Отією от рукою!
- Не мацала, нет! - капелюшок з'їжджає бабусьці на око, і вона зривається на фальцет: - Петенька, Петенька...
Пєтеньці років із двісті, і він біжить на істеричний зов десь із рибних рядів, цілячи костуром без розбору в людей, рибу і помідори.
- Петенька, скажи ей, что я ничего не мацала.
Із Пєтєнькі після спринтерського забігу сиплються порох і деталі, але він налаштований на перемогу:
- Моя жена не ....что, дорогая, ты не делала?
- Не мацала, - підказує капелюшок.
- Не мацала. Не мацала моя жена! Дорогая, идём отсюда!
Вони гордо відходять метрів зо три і Пєтєнька повертається до капелюшка:
- Ну, а теперь объясни мне, дорогая, зачем ты мацала эту ужасную женщину?

(с) Alina Akulenko

?

Log in

No account? Create an account